Лабораторія кріоконсервування гемопоетичних клітин
Завідувачка — доктор медичних наук, старший науковий співробітник КАЛИНИЧЕНКО Тетяна Олексіївна тел.: (044)440-31-55
Лабораторія кріоконсервування гемопоетичних клітин є профільним науковим центром у галузі виробничої трансфузіології.
Історична довідка
Підрозділ був створений у 1963 році членом-кореспондентом Академії наук України, доктором медичних наук, професором С. С. Лавриком. Тоді в середині ХХ століття трансплантологія як наука тільки зароджувалася, спроби допомогти хворому за допомогою пересадки гемопоетичної тканини перебували на стадії експериментальних досліджень. Всього за декілька років було запропоновано технологію кріоконсервування кісткового мозку, у результаті кропіткого пошуку вперше в Україні було створено ефективний консервуючий розчин, доведено його здатність захищати клітини від дії наднизьких температур (дослідження проф. С. С. Лаврика, Л. Л. Карабанової, Г. Т. Глухенької, Г. І. Когута, Г. Г. Братусь, Л. В. Кейсевича). Паралельно було розроблено метод лікування з використанням такої гемопоетичної тканини. Подальші експериментально-клінічні випробування продемонстрували можливість зберігання зразків кісткового мозку у біологічно повноцінному стані за розробленою методикою терміном до 20 років (дослідження проф. С.С. Лаврика, Л.Б. Пінчук, Г.Т. Глухенької). Експериментальні моделі трансплантацій на летально опромінених тваринах (Л.Л. Карабанова) та вивчення проліферативної функції в культурі тканини (Г.І. Когут, Н.М. Білько) продемонстрували здатність кріоконсервованої гемопоетичної тканини до ефективного відновлення кровотворної функції в організмі реципієнта. У сімдесятих-вісімдесятих роках створення банків довгострокового зберігання клітин крові та кісткового мозку стали основою впровадження методів лікування із застосуванням мієлотрансплантації у гематологічних та онкологічних клініках м. Києва (проф. С.С. Лаврик, проф. А.Ф. Романова, Г.І. Когут, проф. В.Г. Бебешко, проф. В.І. Клименко, А.І. Коваль, Т.Л. Ладуба, Т.А. Коротя, М.К. Алгазінова). Накопичений досвід експериментальних та клінічних наукових розробок увійшов у монографії проф. С.С. Лаврика «Консервування кісткового мозку» (1975 р.) та проф. А.Ф. Романової «Гіпопластична і апластична анемія» (розділ «Трансплантація алогенного кісткового мозку в комплексному лікуванні хворих на гіпо- та апластичну анемію»).
При ліквідації аварії на ЧАЕС (1986р.) фенотипований кріоконсервований кістковий мозок з терміном зберігання у рідкому азоті від 10 днів до 8 років було використано для лікування хворих з гострою променевою хворобою. Ефект від аломієлотрансплантацій у цих хворих залежав від ранньої діагностики ступеня мієлосупресії, швидкості підбору за системою гістосумісності донорського матеріалу і високої морфологічної та функціональної активності деконсервованих клітин (проф. Л.П. Кіндзельський).
Традиції, започатковані школою проф. С.С. Лаврика, лишаються незмінними понад 50 років існування лабораторії. Так, на межі вісімдесятих – дев’яностих років наукову тематику лабораторії було розширено за рахунок нових додаткових кровотворних джерел, що продовжують вивчатись і сьогодні. За цей час розроблено захищені патентами України способи консервування цільної та фракціонованої пуповинної крові, що забезпечують високу збереженість гемопоетичних клітин (проф. П.М. Перехрестенко, Г.І. Когут, Г.Т. Глухенька, Т.О. Калиниченко, М.Ю. Аношина).
Наукова діяльність
Головним напрямом діяльності лабораторії є наукові дослідження з проблем кріоконсервування клітин крові та гемопоетичної тканини людини, довготривалого зберігання у низькотемпературних банках для подальшого клінічного використання, які полягають у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні механізмів кріозахисту, моделюванні впливів на клітину при заморожуванні-деконсервації, визначення стійкості клітин різного ступеня диференціації до факторів кріоконсервування. Окрема увага приділяється науковій аргументації параметрів якості продукту на всіх етапах технологічного процесу кріоконсервування.
Практичні завдання лабораторії
- розробка нових методів низькотемпературного зберігання клітин крові та гемопоетичної тканини;
- створення стандартів у галузі заготівлі, кріоконсервування, зберігання та клінічного застосування гемопоетичної тканини, що призначена для трансплантації у хворих з мієлосупресивними станами;
- надання консультативної та методичної допомоги, розповсюдження знань з проблем кріобіології клітинних компонентів крові та кровотворної тканини, питань виробничої трансфузіології для фахівців банків крові.
Сучасний розвиток клітинної біології дозволяє розробляти принципово нові підходи до ефективного кріозахисту, насамперед за рахунок зменшення впливу факторів стрес–індукованого запуску процесів апоптозу. Вивчення потенційних властивостей кріоконсервованої кровотворної тканини та фізіологічних характеристик її клітин, можливостей збагачення трансплантаційного матеріалу є тенденцією розвитку досліджень останнього часу. Сучасні вимоги до якості трансплантата передбачають жорсткі правила контролю на всіх етапах роботи з ним. Сьогодні в лабораторії приділяється велика увага розробкам у напрямку стандартизації всіх операційних процедур.